Людина завжди сама обирає свій шлях. Крихта визнання, – а сил надає саме вона, – дарує надію, сподівання та упевненість у тому, що справа, якою займаєшся – справді твоя. Але, до тієї крихти шлях прокладений не шовковий. Вісімнацятирічний Іван Петров добре знає, як це, адже далеко в дитинстві він зробив свій вибір на користь світлого майбутнього, а не лінивих зручностей та сірої буденності, перевагу яким, нажаль, надає великий відсоток сучасної молоді. Визнання, що допомогло йому вибороти низки перемог у різноманітних турнірах та конкурсах хлопець отримав від найголовніших вболівальників: тата й мами, які завжди підтримували його, хоча, звісно ж, як і усі люблячі батьки, хвилювалися, адже бокс – спорт, у якому без травм не обійтися. Читать далее →