Спорт, как продолжение нашей повседневной жизни, изначально появившись на заре человечества с одной единственной целью максимальной практичности, не мыслим в какой-то абстракции от реальности. Бегуны могли в считанные сроки доставить необходимое донесение, что порой решало судьбы целых армий и народов; колесничие мастерски управлялись повозками на арене и с не меньшим энтузиазмом крушили врагов на поле битвы; ну а боксеры?.. Так тут выбор был велик всегда, от героической рукопашной при потере оружия, до равноценных произведению искусства поединков под громогласные овации Колизея, или же мелкой бытовой ссоры на почве «Что-то мне твой взгляд не нравится!» Никогда боксер не жалел о своем выборе, вызывая уважение не только у простых людей, но и даже у извечного конкурента в лице борца. Читать далее →

Людина завжди сама обирає свій шлях. Крихта визнання, – а сил надає саме вона, – дарує надію, сподівання та упевненість у тому, що справа, якою займаєшся – справді твоя. Але, до тієї крихти шлях прокладений не шовковий. Вісімнацятирічний Іван Петров добре знає, як це, адже далеко в дитинстві він зробив свій вибір на користь світлого майбутнього, а не лінивих зручностей та сірої буденності, перевагу яким, нажаль, надає великий відсоток сучасної молоді. Визнання, що допомогло йому вибороти низки перемог у різноманітних турнірах та конкурсах хлопець отримав від найголовніших вболівальників: тата й мами, які завжди підтримували його, хоча, звісно ж, як і усі люблячі батьки, хвилювалися, адже бокс – спорт, у якому без травм не обійтися. Читать далее →

Константин Семеняга: «Я учу ребят уклоняться от ударов, не предназначенных им судьбой».

Константин Владимирович Семеняга – старший тренер сборной Полтавской области по боксу, заслуженный тренер Украины, руководитель областной школы высшего спортивного мастерства. Среди его учеников – чемпионы мира и Европы, призеры многочисленных национальных и зарубежных состязаний по боксу. Читать далее →